Небо завжди манить нас у свої безмежні простори. Його блакитна монотонність і в тойже час його різномаїття кольорів при сході та заході Сонця зачаровує наш погляд. Так хочеться підняти руки й полетіти в його безодню.

Для нас українців, бджола є символом працьовитості, чистоти душі. У давніх українців бджола була символом кохання. Можливо й тому ми зараз говоримо, що молодята проводять або поїхали відпочивати у “медовий місяць”

Ще тільки сонечко ось-ось починає виглядати з-за обрію, а в селі вже кипить життя. В сараях мукає, хрюкає, кукурікає, ірже, гуде, матюкається. Так зазвичай просинається українське село. І не залежно від пори року - так зо дня в день.

В Україні з ранньої весни і до пізньої осені коло будинків, незалежно від того чи це місто чи село, милує очі розмаїття квітів. Для українців квіти з давніх-давен є як прикраса садиби так і символи-обереги. Кожна квітка символізує певні людські почуття, а також виступає оберегом.

Довгий час свого розвитку пройшла українська хата – від приземкуватої землянки до чепурної оселі з білими стінами, мальовничими коминами, вишитими рушниками, ароматами трав та вишневими садами.