Розповіді з присмаком фентезі

Два полковники стояли посеред херсонського степу, дивлячись один одному в очі. Черговий штурм московитів відбито. У повітрі відчувався запах поту й крові, згорілого пороху й страху. Московитський полковник був трохи нижчого зросту за українського, але намагався дивитися зверхньо. Український полковник спокійно вивчав риси його обличчя.

Ранкове сонечко пробуджувало все навколо. Своїми лагідними і теплими промінцями воно гралося, переливаючись всіма кольорами веселки, з маленькими крапельками роси, яка була на кожній квіточці, травинці, листочку. То заглянуло в нірку бурундучка, то в хатку до зайчика

Як непомітно й швидко плине час. Ніби вчора був зовсім малим дитям, а сьогодні вже сивина й дорослі діти. Ніби й не було років дитинства, юності, першого поцілунку. Але з іншої сторони, ні, було...

З давніх часів і до теперішніх днів кожен народ плекає свою мову. Адже кожному народові на Землі дане окреме Слово, з якого він (народ) почав творити мову, в яку вкладав своє духовне, культурне надбання.